Тур вихідного дня у дендропарк Олександрія, 17.04.2016, Зустрічаємось у м. Біла Церква, Київська обл. о 12:00, без роликів! Опции

[Free_Spirit]

Пані та панове, мені під впливом запахів, що розповсюджують квітнучі дерева у Києві, заманулося відвідати дендропарк Олександрія, причому негайно, доки дерева не відцвіли. Планую їхати у неділю, 17.04.2016.

Хто бажає і у кого є можливість і час - приєднуйтесь, буду радий товариству. Одна з наших чарівних ролерш, яка зараз мешкає у Білій Церкві, люб'язно погодилася бути нашим гідом.

О котрій виїзд, скільки коштує проїзд, чи є плата за вхід, скільки часу це все займе - відповіді на ці та інші питання напишу трохи згодом, коли сам дізнаюся.

Державний дендрологічний парк «Олександрія
Дендропарк "Олександрія". Най, най, най

Мандрівка піша, без роликів.

Погода, схоже, повернулася до на с сонячним боком, тому мандрівці бути!

Отже, план такий :
Сідаємо у маршрутку та їдемо на зустріч із нашим гідом, яка відбудеться біля торгівельного центру "Гермес" об 12:00. Всі маршрутки з Києва проїздять повз ТЦ, потрібно завчасно попередити водія про зупинку. Аби встигнути на 12:00, з Києва треба виїхати не пізніше 10:30.
Далі непоспіхом чимчикуємо Білою до Олександрії, гуляємо парком, в обід зробимо пікнічок-перекус, тому беріть з собою чай/сік/компот та щось попоїсти. Якщо хто не зміг взяти з собою - можна буде щось придбати в магазинчику біля парку або деінде.
Після перекусу гуляємо доки гуляється, щиро дякуємо нашому екскурсоводу, тепло прощаємось та повертаємось до Києва.

Сообщение отредактировал Free_Spirit - 15.4.2016, 20:38

[Free_Spirit]

Нарешті у мене з'явилася можливість написати звіт про поїздку, хоча із деяким запізненням.

Не зважаючи на відсутність зацікавлення з боку спільноти, виїзд все ж відбувся. За це я передусім дуже вдячний Марині, яка майже цілий день водила мене спочатку містом, а потім – парком, розповідаючи різні цікавинки про місця, повз які ми проходили. Мандрівка мені дуже сподобалась. Маринко, тобі величезне ДЯКУЮ!

Спочатку ми трішки пройшлися містом, зробили коло на оглядовому колесі, а потім вирушили до Олександрії. Не зважаючи на те, що був вихідний день, і люди цілими родинами відпочивали у парку, відчуття натовпу у парку не було. Скупчення людей були в окремих місця, наприклад, біля китайського місточку зі статуями китайця та китаянки була черга з бажаючих потерти китайця за бороду, яка допомагає здійсненню бажань. Та якщо хочеться відпочити від людей, то можна поблукати неторованими стежками.

Парком можна мандрувати пішки або ж взяти на прокат велосипеда. Крім того, повз нас один чи два рази проїздила запряжена кіньми бричка. Можливо, її теж можна взяти на прокат. Але якщо ви на велосипедах, то ви не зможете потрапити на окремий огороджений майданчик, де ростуть карликові хвойні. Таку кількість різноманітних дерев, деревець, кущиків з голочками (як гострими, так і пухкими) на метр площі ви більше тут не знайдете, тому раджу відвідати. Тут навіть була якась повзуча хвойна рослина, я про такі взагалі не знав. Майданчик відкритий для відвідування до 17:00.

У парку досить таки багато статуй та споруд, біля яких можна сфотографуватися на пам'ять, тому любителі цієї справи будуть задоволені. Є також водойми, водоспади та водограї. Якщо є бажання, можна полазити по напівзатопленому будинку початку ХХ ст., біля якого ростуть дивні дерева: з гілок у них спадають пагони, як у верби, а квітнуть вони, як плодоносні.

Окремо хочу відзначити колонаду «Луна», біля якої ми зробили мініпривал. Ця колонада побудована півколом, і має цікаву властивість: навіть сказана пошепки фраза в кутку одного краю півкола буде чітко почута у другому. Але як слід цим набавитися нам не вдалося, бо поруч колонади давали концерт вуличні музики. Щоправда, у них був дуже приємний репертуар, тому ми затрималися там трішки довше, ніж планували.

Ще були привал на Палієвій горі, водяник з каменю, колона-пелікан, водойма з лебедями (нарешті ми їх зустріли!), пам'ятник Олександрі Браницькій, на честь якої названо парк, пам'ятник кінській голові, статуї левів біля джерела, інші пам'ятники та статуї, назви яких я позабував, різні місточки, через які Марина не хотіла переходити (хоча по одному з них ми таки перейшли), руїни «під старовину» з водоспадом, велетенське дерево, яке не влізло у кадр, жива скульптура – багато чого було.

Що до від'їзду до Києва: якщо від'їздити останньою маршруткою о 20:00, то краще це робити від площі Волі. Як ми це визначили – це була окрема пригода, з біганиною, але без стрілянини. Але завдяки наполегливості і цілеспрямованості гіда екскурсант встиг на останнє стояче місце у останню маршрутку і без перешкод повернувся до Києва.

Хронологія у звіті відсутня зовсім, писав як на гадку спадало. Фото теж робилися за настроєм, тому на них далеко не все, повз що ми проходили.

У підсумку, якщо ви хочете відпочити після насиченого тижня і полюбляєте тривалі піші мандрівки та нові враження, то поїздка до Олександрії повинна вам сподобатись.


Трішки фото під спойлером.

» Нажмите, чтобы показать спойлер - нажмите опять, чтобы скрыть... «

Стіна їдальні у Еко-маркеті.


Пам'ятник студентам[?]


Побешкетуємо?


Руїни «під старовину», з водоспадом.


Під кроною дивного дерева з квітучими пагонами.


Жива скульптура.


Поруч із родичем.


Камінь гарного настрою .


Пам'ятник Олександрі Браницькій.


Кілька фото з ялинкового майданчику:






Водяник.


Верхівка колони-пелікан.


Біля пам'ятника кінській голові.